Психологічний
супровід зовнішнього незалежного оцінювання
Іспити, як і більшість явищ життя, - явище перехідне. Коли вони
закінчуються, з’являється відчуття свободи, забуваються сльози, нервування,
повертається спокійний сон. Але ж можна скласти іспит і з меншими витратами для
власного здоров’я, отримати добрі оцінки й чекати наступного іспиту без страху
і безсонних ночей.
Готуючись до тестування, старшокласникам важливо відчувати допомогу з
боку дорослих. Це може бути як підтримка інформаційного характеру стосовно
питань проходження процедури ЗНО або опрацювання навчального матеріалу, так і
психологічна настанова, переконання в тому, що за умови серйозної підготовки й
виявлення ґрунтовних знань випускник може сподіватися на гарні результати. Така
допомога має надаватися учням не лише батьками, а й педагогами, психологами.
Під особливою увагою дорослих повинні залишатися тривожні, невпевнені в собі
випускники. Бажано, щоб такі діти не отримували на свою адресу негативних
оцінок, не піддавались критиці. Краще підбадьорювати їх, вселяти впевненість у
власних силах.
Тому найоптимальнішим варіантом підготовки до складання іспитів та
проходження тестового періоду є такий:
- Раціональне харчування (мед, горіхи, молочні продукти, риба, м’ясо,
овочі та фрукти) забезпечать баланс необхідних інгредієнтів та відновить
енергетичні витрати.
- Нормальний здоровий сон та відпочинок зменшать навантаження на нервову
систему.
- Не варто в цей період відмовлятися від занять спортом чи улюбленої
справи – це буде своєрідний відпочинок.
- Слід пам’ятати про біоритмологічні особливості: "сова”,
неефективно працює о 6-8 годині ранку, а "жайворонок” навряд чи буде
працездатним до 2-3 години ночі. В усіх людей рівень біологічної активності
знижений із 17.00 до 18.00 години.
- Можна вживати тонізуючі препарати рослинного походження, наприклад, із
женьшеню чи елеутерококу.
Правильна організація вивчення навчального матеріалу є чинником
успішності.
Спочатку слід переглянути весь матеріал і розподілити його таким чином:
якщо треба вивчити 100 питань за 4 дні, то в перші 2 дні вивчається 70%
інформації, третього дня – решта, а четвертого дня повторюють вивчене. При
цьому складні теми можна чергувати з простими, не обов’язково вивчати всі
питання поспіль.
Є й деякі психологічні особливості, які слід ураховувати при вивченні
матеріалу.
1. "Ефект краю”. Найкраще запам’ятовується інформація, вкладена на
початку й наприкінці тексту. Тому під час запам’ятовування слід напружувати
свої пізнавальні здібності саме при вивченні середини.
2. Повторювати матеріал теж слід вдумливо, оскільки після
"завантаження в мозок” не повторити цю інформацію, 20-30% її втрачається
впродовж перших 10 годин. Щоб цього не сталося, слід працювати з текстом так:
спочатку прочитати його, потім повторити вдруге, через 20 хвилин – утретє, а
через 8-10 годин – учетверте, і ще раз – через добу.
3. Наявність власної стратегії та пошуку відбору інформації, свого
інтелектуального стилю полегшує вивчення. Так, знаючи особливості своєї
пам’яті, можна вивчати матеріал зорово, можна проговорювати його вголос, або
переказувати комусь, а іноді допомагає потрібна річ – шпаргалка.
4. Аутогенне тренування та власні формули заспокоєння налаштують учнів на
впевнений лад та оптимізм.
5. Підтримка батьків – один із чинників успіху.
Емоційний батьківський захист – велика підтримка перед іспитом. Водночас
справжня підтримка повинна ґрунтуватися на підкресленні здібностей, та
позитивних сторін дитини. Підтримувати свою дитину - значить вірити в неї.
Підтримка заснована на вірі в природжену здатність особи долати життєві
труднощі при підтримці тих, кого вона вважає значущими для себе. Дорослі мають
нагоду продемонструвати дитині своє задоволення від її досягнень або зусиль.
Інший шлях - навчити підлітка справлятися з різними завданнями, створивши у нього
установку: «Ти можеш це зробити!».
Щоб продемонструвати свою віру в дитину, батьки повинні мати мужність і
бажання зробити наступне:
· забути про минулі невдачі своєї дитини;
· допомогти дитині знайти впевненість у тому, що він/вона справляться із
тим чи іншим завданням;
· пам'ятати про минулі успіхи і повертатися до них, а не до помилок.
Існують слова, які особливо підтримують дітей, наприклад: «Знаючи тебе, я
упевнений, що ти все зробиш добре», «Ти знаєш це дуже добре» тощо. Підтримувати
можна також за допомогою дотиків, сумісних дій, тощо..